Професія лісівника відноситься до лав найблагородніших. Лісівник працює – Карпати багатіють. Це прислів`я досить влучно відображає результати діяльності тих, котрі свій фах і покликання пов`язали з лісом, його збереженням, доглядом за ним... І в нашому краї нафтовиків, газівників гармонійно поєднується і слово лісівників. Як мовиться, сама природа зобов`язує.

У когорті краян, які мають безпосереднє, професійне, себто найближче відношення до Карпат – багаточисельний колектив державного підприємства «Надвірнянське лісове господарство» (ДП «Надвірнянський лісгосп») під орудою директора, депутата обласної ради, знаного на Прикарпатті господарника і мецената Руслана Осташука.

Трохи історії

ДП «Надвірнянський лісгосп» (колишній Надвірнянський лісокомбінат виробничо-лісозаготівельного об`єднання «Прикарпатліс») зорганізували далекого 1995-го на базі ліквідованих Надвірнянських лісгоспу та деревообробного комбінату.

Загальна площа земель лісогосподарського призначення лісгоспу становить 44921 га.

Перше лісовпорядкування проводила в різні роки ще дирекція лісів Польщі. Наступні лісовпорядні роботи тривали у 1951-, 1960-, 1967-, 1978-, 1988-, 1996-, 2008-ому роках. На сьогодні – у процесі проведення лісовпорядкування, розпочате торік, у 2018-ому.

Нині у структуру ДП «Надвірнянський лісгосп» входять дев`ять лісництв, а також одна автотракторна дільниця (АТД), дорожня дільниця і нижній склад.

Майстер лісу – господар відповідальний

З якими напрацюваннями і здобутками зустрічають своє професійне  свято, а заодно і про найосновніші аспекти діяльності підприємства, розповідають часопису «Народна Воля» директор Руслан Осташук, начальник відділу лісового господарства Михайло Костриба та головний економіст Володимир Клюшта.

– У лісгоспі працюють 232  чоловіки, з яких 32 керівники різних рангів, 22 професіонали, 88 фахівців та 96 робітників. Улітку збільшується кількість працівників за рахунок сезонних робітників. Середня площа майстерського обходу складає 848 га. Майстри лісу є матеріально відповідальними особами і їх праця найістотніше позначається на збереженні та примноженні карпатських лісів, – зазначає Руслан Осташук. – Лісистість адмінрайонів, на території яких розташований лісгосп, складає 48,9 відс. Переробкою деревини лісгосп не займається. Проводимо роботи із лісозаготівлі і власними силами, і за договором підряду з іншими лісозаготівельниками. Водночас надаємо належної уваги будівництву й  й ремонту лісових доріг, що уможливлює ефективно забезпечувати різного роду лісогосподарські протипожежні та охоронні заходи. Розвиток транспортної мережі має соціальне й економічне значення для краян. Використання лісових доріг суттєво полегшує життя горян.

Лісове господарство в економіці району займає чільне місце. Власне, його розвиток спрямований на збереження і підвищення водоохоронних, захисних й інших корисних властивостей лісу, у т. ч. і користування лісопродукцією (гриби, ягоди тощо).

Ліс починається з насінини

У лісовому фонді лісгоспу переважають середньовікові насадження, що становлять 56,3 відс. від вкритої лісовою рослинністю площі.

Річна розрахункова лісосіка рубок головного користування по ДП «Надвірнянський лісгосп» встановлена на ревізійний період (10 років) як щорічний обсяг користування лісом 50,1 тис. м. куб. Деревину заготовляють відповідно до  розрахункової лісосіки та згідно з наданими дозволами на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубні квитки), виданими управлінням лісового та мисливського господарства ОДА. Минулого року рубки формування на оздоровлення лісів провели на площі 1663 га.

За словами Михайла Костриби, лісівники, як ніхто інший, добре розуміють і знають, що ліс починається з насінини. А тому, щоб висіяти лісове насіння, потрібно ще його зібрати, заготовити. Для кожного виду дерева є свій термін збору, якого треба вчасно дотримуватися.

– Заготовляємо лісове насіння з основних лісоутворюючих порід: ялини європейської, ялиці білої, бука лісового, явору, в`язу та інших , – мовить Михайло Костриба. – Загальна щорічна заготівля складає 900 кг лісового насіння при плановій 400-500 кг. На план заготівлі впливає кліматичний фактор. Тож урожайність можу бути високою або дуже низькою.

Середня щорічна площа фонду лісовідновлення становить близько 300 га, у т. ч. більше 50 відс. залишається під природне заліснення. На 1-му га лісовідновлювальної площі висаджуємо 5000 шт. садівного матеріалу. Потреба в лісових саджанцях для штучного лісовідновлення щорічно складає 500 тис. штук.

– Щоб забезпечити такою кількістю посадкового матеріалу, в лісгоспі створено 19 лісових розсадників, – розповідає Михайло Костриба, – де щорічно вирощують понад 700 тисяч штук стандартних сіянців. Головним способом лісовідновлення є створення лісових культур ручною посадкою, а також заходи зі сприяння природному поновленню.

Щоб у найкоротший термін створити високопродуктивні, господарськоцінні і стійкі деревостани для штучного лісовідновлення, на теренах лісгоспу заклали перший в Україні дослідний дендрарій для випробування в наших гірських умовах  Карпат різних деревних та чагарникових видів культур немісцевого походження (інтродуценти). У результаті багаторічної праці у дендрарії за час його існування найперспективнішими лісоутворюючими культурами стали дугласія Мензиса; модрини європейська, японська; ялиці бальзамічна, кавказька та сахалінська; сосни корейська, сибірська, румелійська та канадська.

Нині спеціалісти лісгоспу спільно з науково-дослідними установами, зокрема, УкрНДІгірліс ім. Пастернака досліджують і моніторять стан цих інтродукованих культур.

Загалом на території лісового фонду виділено 88 об`єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) на площі 3,5 тис. га, що становлять 8 відс. від загальної площі лісгоспу. В їх переліку – заказники загальнодержавного значення, а також лісові, ботанічні, ландшафтні заказники та геологічні, гідрологічні, ботанічні пам`ятки природи місцевого значення, заповідні урочища й інше.

І охороняємо, і захищаємо

Руслан Осташук наголошує, що охорона і захист лісів супроводжують цілий комплекс важливих лісогосподарських заходів і потребують постійної напруженої роботи й контролю лісівників. Важливою залишається охорона лісів від пожеж, попередження такого явища. Для цього проводять рейди, патрулювання, роз`яснювальну роботу, спільні навчання з рятувальниками. А з метою охорони лісів від незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства торік, приміром, провели 48 рейдів-перевірок.

Мої співрозмовники проаналізували ведення мисливського господарства. За станом на 1 вересня у зоні діяльності ДП «Надвірнянський лісгосп» розташовані чотири мисливські господарства, чиї угіддя знаходяться на території Надвірнянського, Пасічнянського, Бухтівецького, Максимецького, Бистрицького, Річанського та Довжинецького лісництв.

Стан господарювання нині значно змінився на краще, констатували співрозмовники. Підтвердження цьому – збільшення у рази мисливської фауни, зокрема, дикого кабана.

Ведення лісового господарства – мовою цифр

Головний економіст, голова профспілкової організації Володимир Клюшта, здійснивши економічний аналіз діяльності підприємства, зокрема, зазначив: – За результатами роботи минулоріч чистий дохід від реалізації продукції, робіт та послуг склав 81 617 тис. грн. при плані 58 300 тис. грн., що складає 140 відсотків. Собівартість реалізованої продукції – 68 684 тис. грн., що становить 140 відс. до фінансового плану на 2018 рік. Значне зростання собівартості зумовлене значним ростом цін на енергоносії, паливо й іншими економічними чинниками.

Торік середньомісячна заробітна плата склала 8638 грн. Підприємство сплатило 31 604 тис. грн. податків і обов`язкових платежів.

Певні напрацювання у лісівників вже і в цьому році. Володимир Клюшта продовжує: – За перше півріччя 2019-го чистий прибуток від реалізації склав 243 тис. грн. За цей період сплачено 9506 тис. грн. податків та обов`язкових платежів. На ведення лісового господарства у І півріччі використано 14973 тис. грн.. У цьому році за 8 місяців середньомісячна зарплата на підприємстві – 7608 грн.

Стараємося відповідати сучасним вимогам

Підбиваючи напередодні професійного свята підсумки діяльності очолюваного ним підприємства, Руслан Осташук акцентував увагу на сучасних вимогах лісового господарювання, які передбачають планування невиснажливого користування лісовими ресурсами, покращення екологічного стану та дотримання природної рівноваги з урахуванням всіх можливих наслідків для природи. Такі вимоги закладені у процес сертифікації лісів, яка сьогодні відбувається в усьому світі. Державне підприємство «Надвірнянське лісове господарство» взяло на себе добровільне зобов`язання дотримуватися вимог економічного, екологічно- і соціально-збалансованого ведення лісового господарства , – підкреслив Руслан Осташук, уточнивши, що перша стадія оцінки ведення лісового господарства проведена у травні 2017-го  аудиторською компанією «Легалліс». За її результатами лісгосп отримав сертифікат відповідності системи ведення лісового господарства за міжнародною схемою Лісової Опікунської Ради.

Торік аудитори з лісової сертифікації провели контрольний і додатковий аудит стану ведення лісового господарства.

Невтомна й нелегка праця лісівників не припиняється ні на хвилину. Карпатський ліс потребує дбайливого підходу, роботящих рук і залюблених у свою справу фахівців. А він  з віддякою не забариться. Карпати кличуть і вміють закохувати в себе раз і назавжди.

Вітаючи колег-лісівників із професійним святом, керівник побажав колективу ДП «Надвірнянський лісгосп» згуртованості і взаєморозуміння, вагомих успіхів у спільній справі – примноженні і збереженні Карпатських лісів.

До вітань приєднується і «Народна Воля».

За матеріалами:Леся Дутчак «Народна Воля».

Ознайомлення учнів шкільного лісництва із вирощуванням посад матеріалу із закритою кориневою системою

Весняна посадка лісових культур

Будинок екологічної пропаганди Бистрицького лі-ва

Лісовий розсадник Довжинецького лі-ва

Вольєрне господарство "Страгора"

Будівництво лісових доріг

Підгодівля диких тварин мінералами

Посадка лісових культур учнями шкільного лі-ва

Будівництво мостів

Бурий ведмідь на теренах лісгоспу

Вирощування посад матеріалу з закритою кориневою системою

Природнє поновлення

За матеріалами: Леся ДУТЧАК «Народна Воля»

• Попередня
• Наступна