Протягом найближчих десятиріч у всьому світі очікується зростання глобального попиту на продукцію лісового господарства та екологічні послуги. Не винятком є й Україна. Який вигляд маємо ми на фоні інших держав? Яким зеленим багатством володіємо? Яке майбутнє лісової галузі? Про це розмовляємо з головою Держкомлісгоспу М. Х. Шершуном.

- Почнемо, Миколо Харитоновичу, зі статистики. На якому місці в Європі наша країна за лісистістю?

- Лише на восьмому - фактична лісистість становить 15,7 відсотка від території держави. Аксіома, яка не потребує підтвердження, - площу лісів треба збільшувати. Адже низька лісистість викликає дестабілізуючі екологічні чинники - ерозію грунтів, виснаження рік тощо. В Україні на сьогодні під впливом ерозії перебувають близько 20 млн га сільгоспугідь, щороку їхня кількість зростає майже на 80 -90 тис. га, втрати родючого грунту сягають 500 млн т. Саме такі негативні тенденції і обумовлюють потребу збільшення площі захисних лісових насаджень та полезахисних лісосмуг. Це не відомча, а загальнодержавна проблема. За розрахунками науковців, площа лісів у державі повинна займати 20 % її території. Аби досягти такої лісистості, маємо створити ще понад 2 млн га нових лісів, із них у степовій зоні - 1 млн га. 

- Якщо ми почали зі статистики, то наведу й таку. У минулі сторіччя в степовій зоні ліс займав 20,6 відсотка території - це в 3,9 раза більше, ніж тепер. В Україні ріс на 44,6 відсотка від загальної площі (в 2,8 раза більше сьогоднішнього). У степу ж нашому лісів тепер понад 1,5 млн га. До 2015 р. відповідно до Державної цільової програми "Ліси України" підприємствами Держкомлісгоспу передбачено створення 415 тис. га нових лісів, для чого потрібно близько 1,9 млрд грн. З них у наступному році треба посадити 50 тис. га, що обійдеться в 200 млн грн. Реалізація цього напрямку передбачається не за рахунок залісення рівнинної частини степу, а шляхом виконання робіт зі створення захисних насаджень і полезахисних смуг на деградованих, малопродуктивних та інших землях. Це балки, байраки, яруги, крутосхили, заплави річок, - тобто ліси мають появитися там, де вони історично були.

Доведення рівня лісистості до науково обгрунтованої в межах степу не загрожує знищенню місцевих біоценозів, а навпаки -при правильному розташуванні лісокультурних об'єктів, у тому числі лінійного типу, вони сприятимуть поліпшенню екологічної ситуації в регіоні. Що ж до степових територій, які мають цінність як потенційні об'єкти Природно-заповідного фонду, то Держкомлісгосп запропонував Міністерству охорони навколишнього природного середовища забезпечити їх обстеження й за потреби зарезервувати - це дасть змогу уникнути залісення унікальних ділянок і не допускати непорозумінь у подальшому.

- Для успішної реалізації Програми "Ліси України" в галузі є всі можливості?

- У системі діє 2245 розсадників загальною площею 5,1 тис. га. Завдяки їм щороку можна вирощувати понад 1 млрд штук стандартного садивного матеріалу і створювати близько 150 тис. га нових лісів. Більше того, додатково розроблена і впроваджується в життя Програма розвитку лісонасіннєвої бази на 2010-2015 роки, якою передбачено будівництво регіональних спеціалізованих центрів (заводів) з переробки та зберігання насіння й вирощування садивного матеріалу в Київській, Харківській, Херсонській областях.

Минулої весни працівники галузі створили 43,3 тис. га лісів, у тому числі нових - 22,5 тис. га. Планові показники виконано на 108 відсотків. Щоправда, маємо проблеми. Найболючіші - це недостатнє виділення земель під залісення та складний механізм надання їх, недостатнє бюджетне фінансування. Держкомлісгосп ініціює внесення змін до законодавства, зокрема до Земельного кодексу України, в частині спрощення процедури передачі лісогосподарським підприємствам земельних ділянок, на яких створюватимуть нові ліси.

- Ліси - неодмінний компонент поліпшення екологічного стану довкілля. Проте досить важливе і їх ресурсне значення. Як у державі використовується економічний потенціал лісу?

- Здійснення єдиної державної економічної політики в лісовому господарстві ускладнює різновідомча підпорядкованість лісів. Частина їх навіть виведена з державного контролю, а це не сприяє єдиній державній інвентаризації. Наразі запас деревини в лісах України оцінюється в межах 1,8 млрд м3. За півстоліття лісистість держави зросла майже в 1,5 раза, запас деревини - в 2,5 раза. Загальний щорічний приріст сягає 35 млн м3, тобто відбувається поступове збільшення її запасу. Натомість загальні обсяги заготівлі деревини від усіх видів рубок у середньому за останні роки становлять близько 14,2 млн м3, що забезпечує країні екологічно збалансоване лісокористування. Потенційні ж запаси й можливості вітчизняних лісів, на думку міжнародних експертів і спеціалістів, повністю не використовуються. Так, щорічний приріст використовується у межах лише 50 відсотків.

- А коли порівняти з іншими європейськими країнами?

- Там цей показник становить від 60 до 90 відсотків. У нас з одного гектара лісу протягом року вирубується 1,6 м3 деревини - значно менше, ніж у більшості країн Європи (зокрема в Польщі - 3,6, Литві - 2,9, Франції - 4,0, Німеччині - 4,5 м3). А коли взяти до уваги середній вік вітчизняних лісів (понад 55 років), а також те, що відбувається їхнє поступове старіння - це неминуче призведе до збільшення обсягів заготівлі деревини найближчими роками. У свою чергу, це й створює умови для подальшого розвитку деревообробної галузі країни.

- Нещодавно уряд звітував про перші 100 днів своєї роботи. Який внесок Держкомлісгоспу в економіку країни за цей час?

- Про те, як справилися з головним нашим завданням - весняною посадкою лісу, я розповідав. Кілька слів про інші показники. Обсяг реалізації продукції становив 1,4 млрд грн до відповідного періоду минулого року він зріс на 35%, причому не лише за рахунок виходу ліквідної деревини. На 15 % збільшився і випуск продукції переробки деревини. Середньомісячна заробітна плата працівників зросла на 25 % - до

1759 грн. Це, безперечно, успіхи, але повністю задовольнити вони нас не можуть. Бачимо чималі резерви, бачимо можливості для втілення певних реформ.

- Про реформи говорив у своєму Посланні до українського народу Президент України. Що конкретно планується зробити в лісовому господарстві?

- Окреслений главою держави курс глибоких реформ "нової хвилі" та системної модернізації стосується всіх сфер соціально-економічного життя суспільства, у тому числі й нашої галузі. Варто нагадати, що ще 2006 року уряд затвердив концептуальні підходи до розвитку лісового господарства на основі європейського досвіду. Після багаторічного топтання на місці, шарахань від тотального оголошення заповідників до екологічно й економічно необгрунтованих обмежень лісокористування ми нарешті від декларування змін переходимо до діла.

У чому суть розпочатої галузевої реформи? У впровадженні інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, в модернізації всіх напрямків діяльності та господарювання. Першочерговий акцент робимо на реалізації стратегічних напрямків ведення лісового господарства, а саме на переході до державно-приватної форми партнерства в лісогосподарській діяльності. Йдеться не про приватизацію лісу, а про залучення бізнесу до окремих видів лісогосподарських робіт та впровадження окремих інвестиційних проектів.

Наприклад, уже практикується співпраця з малим і середнім бізнесом з виконання лісогосподарських операцій на лісозаготівлі, вивезенні деревини, догляді за насадженнями. Близько 53 % лісозаготівельних робіт і 6 % лісових операцій наразі виконують суб'єкти підприємницької діяльності, що дало змогу додатково залучити в галузь майже 130 млн грн. Для подальшого зменшення собівартості лісогосподарських операцій і відповідно витрат на них господарств планується поточного року забезпечити виконання 70 % лісозаготівельних та 30 % інших робіт саме підприємцями. Завдяки цьому можна зекономити до 50 млн грн і направити вивільнені кошти на інвестиційні програми та соціальні виплати.

По-друге, наголос зроблено на підвищенні ефективності лісогосподарського виробництва за рахунок раціональної розробки деревини, тобто забезпеченні максимального виходу ділових сортиментів особливо цінних порід, а також за рахунок безвідходного виробництва, тобто використання лісосічних відходів як сировини для біопалива. Вже маємо перший економічний результат: лише за два місяці другого кварталу ц. р. завдяки рішучим змінам у сортиментній структурі лісозаготівель змогли наростити реалізацію деревини в 1,5 раза й оптимізувати експортні ціни.

По-третє, в галузі нагромадилось чимало об'єктів (цехів, дільниць, складів, кордонів тощо), економічна доцільність використання яких потребує перегляду, адже подальше утримання деяких з них на балансі підприємств призводить до збитків. Найближчим часом завершимо інвентаризацію основних фондів та обладнання і по кожному виявленому низькоефективному об'єкту сформуємо відповідні пропозиції для потенційних інвесторів.

- Очевидно, й шляхи протидії тіньовому ринку опрацьовуються?..

- В галузі є розуміння, що саме від повноти реалізації наших конкурентних переваг, від пріоритету внутрішнього ринку над експортними поставками сировини залежатиме стійке економічне зростання. Відтак з червня на протидію тіньовому ринку повернулись до аукціонів - перейшли на реалізацію деревини виключно через біржові торги. Очікуваний результат - прозорість і прогнозованість у роботі зі споживачами, оптимізація цін, зростання споживання деревини внутрішнім товаровиробником. Розроблено й реалізуються заходи щодо встановлення взаємовигідного партнерства з провідними деревообробними підприємствами країни, їх залучення до фінансування лісогосподарських програм. А це інвестиції в модернізацію лісозаготівель, розробку важкодоступних лісових ресурсів, будівництво лісових доріг.

Важливим напрямком реформування є й впровадження єдиної державної системи електронного обліку деревини. Розуміючи, що інакше подолати розкрадання та незаконний обіг її в державі не вдасться, ми максимально прискорили цю роботу.

І останнє. Головна мета реформування галузі - підвищення соціальних стандартів, умов праці та життя трудівників. Передбачено на першому етапі забезпечити вже в третьому кварталі середньомісячну заробітну плату на рівні 2 тис. гривень. Плануємо також розпочати галузеву програму будівництва житла для фахівців. У нас є ресурси, є працьовиті люди, котрі цілком заслуговують на увагу та соціальну підтримку. Отже, справа за реальними діями.

ДOСЬЄ "УК"

Микола Шершун народився 26 жовтня 1951 р. в селі Злазному Костопільського району Рівненської області. Закінчив Львівський лісотехнічний інститут за спеціальністю інженер лісового господарства. Кандидат економічних наук.

Трудову діяльність розпочав у 1968 р. Працював майстром, старшим майстром лісозаготівель, згодом лісничим Клеванського, головним лісничимДубенського, директором Рокитнівського держлісгоспів. У 1988-2002 р.р. - генеральний директор об'єднання "Рівнеліс".

Народний депутат України трьох скликань.

Заслужений працівник сільського господарства України.