Місцезнаходження підприємства:
Голова Держлісагентства Юрій Болоховець взяв участь у Другому всеукраїнському лісопромисловому форумі.
«Під час дискусії обговорили з деревообробниками необхідність впорядкування ринку деревини. Це питання зараз на часі. Наразі у Верховні Раді України розглядаються два проєкти Закону України "Про ринок деревини", а в експертному середовищі напрацьовуються рішення, які б задовольняли всіх учасників ринку. Також підняли важливі питання реформування лісової галузі», - сказав Голова.
За його словами, тільки в конструктивному діалозі можна досягти результату.
Державне агентство лісових ресурсів України інформує про впровадження Автоматизованої системи «Пожежі»
Основною метою автоматизованої системи «Пожежі» (далі - АС «Пожежі») є створення єдиної електронної бази даних лісових пожеж, забезпечення ефективної автоматизації процесів внесення та обробки інформації про загоряння в лісових насадженнях, на землях, прилеглих до них, а також відстеження ходу ліквідації пожеж, та доступність цієї системи для громадськості.
Основні завдання та можливості АС «Пожежі»:
Кожний пересічний громадянин може зайти за посиланням https://fire.ukrforest.com або https://www.ukrforest.com, натиснувши на піктограму Проект «Пожежі» та функціональних сторінок: «Реєстр пожежі», «Температурні аномалії», «Карта» і переглянути місце виникнення лісової пожежі на інтерактивній карті.
Натиснувши на посилання «Температурні аномалії» з’явиться реєстр з даними про місця аномального підвищення температури за супутниковими даними (ймовірне виникнення пожежі) на території лісового фонду.
Також можна подивитися місце підвищення температури за супутниковими даними (ймовірне виникнення пожежі) на території лісового фонду на інтерактивній карті. На ній відображається інформація про поточний стан лісової пожежі та хід її ліквідації.
На сторінці «Карта» відображаються наявні картографічні матеріали лісокористувачів, пожежі, зафіксовані супутником або внесені в ручному режимі, класи пожежної небезпеки земельних ділянок лісового фонду тощо.
Функціональні можливості АС «Пожежі» в поєднанні з використанням даних інтерактивної карти, дають можливість виявляти потенційно небезпечні ділянки лісового фонду (виникнення загорянь) на основі аналізу та прогнозування шляхом врахування низки факторів: класів пожежної небезпеки земельних ділянок лісового фонду, класів пожежної небезпеки за умовами погоди, способу очищення лісосік, близькості рекреаційних пунктів та місць відвідування лісів населенням, доріг, розташування протипожежних об’єктів та засобів гасіння лісових пожеж на території постійних лісокористувачів тощо.
Держлісагентство просить надсилати пропозиції і зауваження до роботи АС «Пожежі» на електронну адресу //dklg.kmu.gov.ua/forest/Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .
Просимо дотримуватися правил пожежної безпеки в лісах України та повідомляти про місця виявлення загорянь в лісових масивах держлісгоспи, інших постійних лісокористувачів, місцеві підрозділи ДСНС, місцеві органи влади за телефонами «гарячої лінії»
Офіційна позиція Голови Державного агентсва лісових ресурсів України Юрія Болоховця щодо реформування галузі
Чому потрібна реформа? Історія українських лісгоспів налічує десятки років. На Поліссі – це, наприклад, 80–90 років. Вони створювалися під тогочасні умови і можливості. Тоді люди їздили не на швидкісних автомобілях, а на конях, мали один телефон (не особистий, а районний). Сьогодні все змінилося. Сучасні засоби моніторингу, контролю, обміну даними, пересування – вони вже зовсім інші. Більше того, віднедавна введено посаду заступника Голови Держлісагентства з цифрової трансформації, створено цілу вертикаль в усіх державних структурах, щоб ще більше автоматизувати і прискорити процеси обміну інформацією. Тому ми повинні змінюватися.
Сьогодні ефективність підприємства, яке веде господарство на площі 10-15 тисяч гектар, недостатньо висока. Для прикладу, Німеччина вважає ефективним те господарство, яке заготовляє в рік не менше 1 млн м³ деревини. Середній розмір державного лісогосподарського підприємства в Республіці Білорусь 60-100 тис. га, а деякі налічують і по 150 тис. га. У поляків інша модель лісового господарства, але центральні контори теж укрупнені.
Тому плануємо йти цим шляхом, щоб надати більше можливостей лісництвам і у фінансовому, і в технічному забезпеченні. Вони вже мають інфраструктуру, кадровий потенціал, а з нашого боку потрібна гідна заробітна плата і сучасне технічне забезпечення.
Звідки брати додаткові ресурси? Зрозуміло, що ріст цін на продукцію має свою межу і сьогодні, фактично, досягає європейського рівня. Із 1-го січня вся деревина реалізується через аукціони, що у свою чергу дало певне збільшення цін на всі види продукції.
Для того, щоб більше коштів залишалося в галузі, необхідно вирішити два питання. Перше — зниження собівартості продукції, друге — зміна системи оподаткування. Будемо відверті, за сьогоднішньою формулою, коли доводиться віддавати 80% дивідендів, керівники не зацікавлені показувати, що підприємства працюють прибутково. Також є рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів і податок на землю — це великі суми, ще й складні в адмініструванні, які потрібно замінити на один справедливий у нарахуванні, залежний від цінової політики податок.
Щодо скорочень на підприємствах. До цього підхід досить зважений. Потрібно провести переатестацію, люди мають розуміти, для чого вони носять форму і мають посвідчення представника державного органу в галузі лісового і мисливського господарства. Це серйозний статус, але не всі спроможні йому відповідати. Тому переатестація — це необхідний крок у рамках реформи.
Усі зміни мають бути прийняті комплексно. Запропонована модель запрацює тоді, коли Уряд схвалить необхідні рішення, направлені на поліпшення фінансового забезпечення державних лісогосподарських підприємств, зокрема щодо зміни оподаткування.
Після відповідних постанов Кабінету Міністрів України та наказів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів підприємства отримають суттєво інші економічні можливості, зможуть направити кошти на переоснащення і залучити кращих спеціалістів, які будуть отримувати гідну заробітну плату.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 17 лютого 2021 р. № 115-р
Київ
Про призначення Болоховця Ю. В. Головою Державного агентства лісових ресурсів України
Призначити Болоховця Юрія Віталійовича Головою Державного агентства лісових ресурсів України з 18 лютого 2021 р. шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, встановивши випробування строком на три місяці.
Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ
В Україні працівники державної лісової охорони для боротьби з незаконними рубками здійснюються досить потужні заходи: встановлюють камери відеонагляду, використовують нагляд за лісами з висоти пташиного польоту, проводять роз’яснювальну роботу з місцевим населенням, з засобами масової інформації, а також спільно з представниками Нацполіції України, природоохоронних органів та громадських організацій проводять спільні рейди в лісах.
Так у 2020 році зусиллями рейдових груп у складі посадових осіб державної лісової охорони та поліції проведено 44,9 тис. рейдів (43,7 тис. – в 2019 році), складено 4,6 тис. адмінпротоколів (5,7 тис. – в 2019 році) на загальну суму 1,6 млн грн адмінштрафів (1,4 млн. грн – в 2019 році).
Однак, попри заходи, що вживаються державною лісовою охороною, в підвідомчих лісах скоєно 4,3 тис. випадків незаконних рубок, обсяг яких склав 54,3 тис. куб. м на суму заподіяної шкоди понад 118,2 млн гривень.
В порівнянні з 2019 роком обсяг незаконних рубок зменшився майже в 2 рази (2019 р. – 118,2 тис. куб. м), проте залишаються все ще високими і варто боротися з крадіями лісу більш ефективніше.
Левова частка незаконних рубок – 31,6 тис. куб. м, припадає на підприємства Харківського облуправління або 58 % від загального обсягу незаконних рубок по Держлісагентству, Вінницького – 5,2 тис. куб. м (10 %) та Закарпатського – 2,4 тис. куб. м (4 %).