Новини галузі

Державні підприємства лісогосподарської галузі включені до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Вчора Уряд схвалив відповідний законопроєкт та незабаром передасть його до Парламенту https://bit.ly/34DNM9g. Про це повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Василь Кузьович.

«Внесенню лісгоспів до цього переліку передувала важка і кропітка робота. Список підприємств, що не підлягають приватизації, формувався на основі численних експертних обговорень і пропозицій, наданих заінтересованими органами», - зазначив він.

Об'єкти включалися до переліку відповідно до критеріїв щодо заборони приватизації, а саме:

- підприємства, що забезпечують енергетичну незалежність та обороноздатність держави;

- є природними монополіями;

- діяльність яких має критично важливе значення для суспільства.

«Сподіваюся, що при розгляді законопроєкту в Парламенті нікому не спаде на думку прибрати державні лісогосподарські підприємства з цього переліку. Адже вони, в більшості, розташовані в сільській місцевості, що дає змогу людям мати офіційну роботу та зарплату, а бюджетам – сплату податків, кошти від яких потім йдуть на нові дороги, заклади соціальної сфери та розвиток місцевості», - підкреслив Голова Держлісагентства.

Сьогодні відбулося розширене засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України щодо підсумків господарсько-фінансової діяльності підприємств галузі за І півріччя 2020 року.

Як було повідомлено на колегії, лісогосподарські підприємства галузі виконали завдання з лісовідтворення. Загалом, відтворено лісів на площі майже 32,3 тисячі гектар (висаджування лісу на місці зрубів та створення нових лісів – 23 тис. га, сприяння природному поновленню лісів – більше 9 тис. га).

Станом на 01.07.2020 в лісах галузі ліквідовано 1566 пожеж на площі 44371 га, що майже в 3,4 разів більше від кількості та в 77 разів від площі загорянь у першому півріччі минулого року. За перше півріччя 2020 року з метою попередження лісових пожеж підприємствами влаштовано більше 7 км протипожежних розривів і бар’єрів та 44 тис. км мінералізованих смуг, проведено догляд за ними в обсязі 140 тис. кілометрів.

Обсяги незаконних рубок склали 40,2 тис. кбм, що становить 54% від загального обсягу за аналогічний період минулого року (І півріччя 2019 року – 74,3 тис. кбм). Шкода, заподіяна лісу, становить 333,9 млн гривень. Лісопорушниками в добровільному порядку відшкодовано лише 3,1 млн грн.

Станом на 01.07.2020 року загальна площа всихання насаджень складала 269 тис. га. На землях природно заповідного фонду обліковується 993 га пошкоджених стихією насаджень.

За результатами фінансово-господарької діяльності підприємствами галузі отримано майже 6,5 млрд грн чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на 1,1 млрд грн менше аналогічного періоду минулого року. Державними лісогосподарськими підприємствами галузі за І півріччя 2020 року отримано 103 млн грн чистого прибутку.

Окрім того, 23 підприємства отримали збиток у загальній сумі 55,5 млн гривень.

«Знизилася рентабельність з 2,3% до 0,7%, тобто в три рази у порівнянні з піврічним періодом минулого року. І падіння рівня заробітної плати на 7% також є тривожним. Ще більшої тривоги викликає заборгованість з виплати заробітної плати в деяких областях. Питання своєчасної виплати заробітної плати стоїть і на урядовому рівні, і буде постійно контролюватись мною особисто. Керівники, які не здатні врегулювати ці процеси притягатимуться до дисциплінарної відповідальності з наступним розірвання контрактів», - наголосив Голова Держлісагентства Василь Кузьович.

За 6 місяців 2020 року підприємствами галузі сплачено 2,8 млрд грн податків, зборів, обов’язкових платежів та ЄСВ.

Стосовно ефективності використання лісосировинних ресурсів підприємств галузі доповів заступник Голови Держлісагентства Юрій Болоховець.

«За 6 місяців чистий дохід від реалізації лісоматеріалів в порівнянні з відповідним періодом минулого року зменшився на 14%, або на понад 800 млн гривень. На мою думку, причина спаду у падінні ринків деревини та не зовсім відповідальному ставленні до ефективного використання лісосировинних ресурсів», - зазначив Юрій Болоховець.

За його словами, не суттєво зменшилась заготівля деревини (І півріччя 2019 – 6,9 млн кбм, І півріччя 2020 – 6,7 млн кбм) та покращився вихід ділової деревини на 7%. Потрібно більш глибоко проаналізувати за рахунок чого відбулося збільшення виходу: за рахунок більш раціонального використання деревини, чи все ж таки за рахунок переходу на нові гармонізовані стандарти.

«За 6 місяців поточного року використано 6,6 млн кбм деревини, в тому числі поставлено на внутрішній ринок у круглому вигляді 5,5 млн кубм на загальну суму близько 5 млрд грн. На власну переробку направлено 1 млн 14 тис. кбм деревини або 15,5% від заготівлі. Але хотілось би бачити реальну рентабельність нашої переробки в розрізі кожного підприємства, що дасть можливість нам з вами оцінити ефективність переробки та визначитись з подальшими шляхами її реформування у зв’язку з розробкою нової стратегії розвитку лісової галузі», - підкреслив заступник Голови відомства.

Також він повідомив, що на складах є майже 1 млн кбм залишків лісопродукції: «Турбує той фактор, що левова частка (75%) є дров’яна деревина, яка на сьогодні та найближчим часом матиме обмежений попит».

Юрій Болоховець зазначив, що одним із головних показників, який впливає на ефективність використання лісових ресурсів є вихід лісоматеріалів круглих.

«Згідно статистичних даних, вихід начеб то й зростає на 5,1%. Відповідно повинен збільшуватись і дохід підприємств, але ситуація протилежна. Тому постає питання: кому потрібна гарна статистика замість аналізу реального стану?», - наголосив заступник Голови відомства.

Окрім того, він звернув увагу на необхідність неухильного виконання вимог постанови Уряду щодо запровадження пілотного проекту з реалізації деревини виключно на електронних аукціонах.

Також Юрій Болоховець доповів про стан ведення мисливського господарства в Україні, охарактеризувавши його як незадовільний.

«Мисливське господарство залишається збитковою галуззю. Так, наприклад, загальні витрати на ведення мисливського господарства за 2019 рік склали 436 млн грн, а надходження 186 млн грн. В одній із областей найбільший користувач мисливських угідь, який має в користуванні 78% угідь області, витратив на ведення мисливського господарства 3,5 млн грн, а надходжень не отримав жодної копійки», - повідомив заступник Голови Держлісагентства.

Він звернув увагу на недостатню кількість галузевих спеціалістів, їх низький фаховий рівень як у мисливських організаціях і підприємствах, так і в органах державного управління та контролю у зв’язку із відсутністю підготовки дипломованих спеціалістів мисливської галузі, системи підготовки та підвищення кваліфікації єгерів, мисливствознавців та інших спеціалістів цього напряму закладами вищої освіти, а також із ліквідацією державного замовлення на таку підготовку.

Як було зазначено під час колегії, для забезпечення розв'язання низки проблем і поліпшення виконання повноважень Держлісагентства необхідне реформування галузі мисливського господарства та полювання, а саме:

1. Створення чіткої структури управління та контролю за мисливським господарством від місцевого, регіонального рівня до державної служби управління та контролю за охороною та використанням державного мисливського фонду в центральному органі виконавчої влади;

2. Підготовки, внесення та прийняття законодавчих змін, що регулюють відношення та встановлюють відповідальність у сфері охорони та використання об’єктів тваринного світу та середовища їх існування. Зокрема, з метою:

- спрощення процедури надання в користування мисливських угідь, створення прозорого механізму цієї процедури, оптимізація розмірів площі мисливських угідь, що надаються одному користувачу;

- врегулювання взаємовідносин між користувачами мисливських угідь і власниками та користувачами земельних ділянок; розробка принципів та механізму відшкодування збитків, завданих сторонами відносин одна одній;

- створення механізмів стимулювання розвитку мисливських господарств;

- вдосконалення норм і порядку управління популяціями мисливських тварин, затвердження правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування;

- розробки порядку регулювання чисельності тварин, визнаних шкідливими для мисливського господарства;

- посилення державного контролю за виконанням вимог чинного законодавства, норм і правил щодо збереження диких тварин та середовища їх існування, посилення відповідальності за їх порушення як громадянами, так і підприємствами;

- створення служби охорони державного мисливського фонду, яка включала б в себе державних районних мисливствознавців. Завданням цієї служби має бути усунення головних негативних факторів, що перешкоджають швидкому росту чисельності мисливських тварин – надмірної чисельність хижих тварин і браконьєрства.

За результатами розгляду питань порядку денного були обговорені проекти наказів Держлісагентства щодо вирішення проблемних питань лісової галузі України.

Сьогодні, за дорученням Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського, Перший заступник Міністра Богдан Боруховський представив колективу Держлісагентства новопризначених Голову Державного агентства лісових ресурсів України Василя Кузьовича та заступника Голови відомства Юрія Болоховця.

«Від учора робоча група при Міндовкіллі розпочала напрацьовувати Державну стратегію управління лісами. Це фактично перша спроба подивитися на призму розвитку лісового господарства на десятиріччя вперед. Існує низка проектів законодавчих актів, які мають бути ухвалені в короткий термін. Є повне взаєморозуміння з профільним Комітетом Парламенту, експертами, представниками громадських екологічних організацій. Безумовно, ключову роль відіграватиме Держлісагентство. Прохання – максимально долучитися до цієї роботи, щоб до вересня ми підготували програмний документ з покроковим планом дій», - зазначив Перший заступник Міністра.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко також привітав новопризначених керівників Держлісагентства. Він підкреслив, що профільний Комітет і народні депутати України сприятимуть розвитку лісового господарства та здійснюватимуть парламентський контроль за реалізацією державної політики у лісовій галузі.

Голова Держлісагентства Василь Кузьович наголосив, що усвідомлює та відчуває велику відповідальність за справу, яку йому доручили – очолити лісову галузь України.

«Маю всі підстави сподіватися, що буду виразником ідей, які будуть направлені на благо українського лісу. Дякую за підтримку, яка була висловлена Міністерством та народними депутатами – це дуже важливо для втілення в життя необхідних для лісу рішень», - зазначив Василь Кузьович.

Він підкреслив, що назріло питання внесення змін до існуючої законодавчої бази, адже змінюється час, клімат і, як наслідок, - змінюється ліс. Тому потрібно провести законодавчу адаптацію до цих змін, а також змінити і підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють лісогосподарську діяльність.

«Сьогодні потребує перегляду фінансування галузі. Південно-східні області України це найбільше відчувають. Адже ведення лісового господарства в цих областях неможливе без державної фінансової підтримки. Те, що створювалося десятки-сотні років зараз опинилося у важких умовах. Великі пожежі на Житомирщині та Луганщині, лихо через негоду в Карпатах – нанесли великі людські та матеріальні втрати. Держава зазнала збитків на мільярди гривень. Тому, саме механізм перегляду фінансування лісової галузі повинен допомогти виправити ситуацію, щоб була можливість здійснення необхідних превентивних заходів та вчасного реагування. Зокрема, необхідно створити фонд розвитку лісового господарства», - наголосив Голова Держлісагентства.

Він також звернув увагу на те, що застосування природозберігаючих технологій господарювання, особливо в українських Карпатах, - давно назріле питання. «Зміна способів господарювання і перехід саме на природозберігаючі технології допоможе мінімізувати наслідки екологічних лих, від яких ми не застраховані в майбутньому», - зазначив Василь Кузьович.

Окрім того, за словами Голови Держлісагентства, неврегульоване питання стосовно ринку деревини завело в глибоку економічну кризу більшість лісогосподарських підприємств. Відсутність збуту продукції зупиняє розвиток підприємств, накладає певну податкову заборгованість та затримку виплати заробітної плати.

Також Василь Кузьович зупинився на питанні кадрової політики галузі. «Хочу вірити в те, що фахові люди залишилися в галузі. Принаймні, значна їх частина. Мені відомо, що частина фахівців залишила галузь через ті негаразди, які її переслідують останніх 5-7 років. І це потрібно виправляти», - сказав він.

Голова Держлісагентства зазначив, що перелічені та інші проблеми повинні знайти вирішення в Державній стратегії управління лісами, яку мають напрацювати на період фактично 15 років.

«Напрацьовані документи та національна лісова політика, яка, на мій погляд, має бути закріплена на законодавчому рівні – дозволили б будувати і тактику під Стратегію. Ліс втомився чекати змін і не хоче пробачати помилок», - наголосив Василь Кузьович.

Як підкреслив Голова Держлісагентства, зачекалися змін і прості працівники низової та середньої ланки – ті люди, на плечах яких тримається лісова галузь.

«Керівники державного управління галузі дуже важливі, але без рук простих робітників, наприклад, лісокультурниці та вальника лісу – неможливо бачити майбутнього українського лісу», - сказав Василь Кузьович.

Він також зазначив, що свою діяльність разом з управліннями лісового і мисливського господарства в областях направлятиме на поглиблення співпраці з засобами масової інформації: «Вбачаю для себе зробити ЗМІ нашими союзниками. Адже суспільство дуже мало знає про важливість екосистемних послуг лісу. Ми не оцінюємо чого вартий ліс для нашого суспільства. І це не лише рекреаційні послуги. Це і повітря, і кліматорегулюючий фактор. Адже деревина знаходиться на 10-15 місці після важливості екосистемних послуг, які надає нам ліс».

Голова Держлісагентства повідомив, що найближчим часом планує особисто відвідати найбільш проблемні обласні управління, починаючи з Луганщини. За його словами, на місцях краще видно всі проблеми, обговорювати шляхи їх вирішення та приймати рішення.

У свою чергу, новопризначений заступник Голови Держлісагентства Юрій Болоховець зазначив, що свідомо прийняв для себе рішення погодитися на цю посаду. «Головною мотивацією мого рішення було те, що як безпосередній керівник лісогосподарського підприємства чітко розумію всю проблематику лісового господарства. І розумію, які кроки потрібно робити, щоб виправити ситуацію», - підкреслив він.

За словами Юрія Болоховця, більшість попередніх рішень за 5 років йшли не на корсить лісової галузі.

«Можу запевнити, що з перших днів роботи на цій посаді докладу максимум зусиль, знань і вмінь для того, щоб принести користь лісу, людям, які в ньому працюють, і бути надійною опорою для лісової галузі України», - наголосив заступник Голови відомства.

Довідково.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від від 15.07.2020 № 868-р Кузьович Василь Степанович призначений Головою Державного агентства лісових ресурсів України. З біографією можна ознайомитися ТУТ.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від від 15.07.2020 № 869-р Болоховець Юрій Віталійович призначений заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів України. З біографією можна ознайомитися ТУТ.