31 травня 2017 року Руслан Осташук був призначений начальником Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. З нагоди другої річниці перебування на посаді «Галицький кореспондент» вирішив поставити декілька незручних запитань головному лісівнику Прикарпаття, які цікавлять чи не кожного краянина.
З року в рік та ледь не щодня ми бачимо фото вагонів завантажених деревиною. Чий ліс і куди їде?
Прикарпаття – одна з найлісистіших областей України, тому не дивно, що прикарпатці пильно стежать за роботою лісової галузі, вболівають за збереження Карпат. Але іноді вони навіть не підозрюють, що їхньою пильністю можуть маніпулювати. Це стосується і вагонів з деревиною, посухи, повеней у Києві, Франції та Німеччнні. Це невдалий жарт, який не дає нормально працювати лісівникам і всій галузі. Тому, якщо серйозно, то вкотре наголошую та повторююся. По-перше, в Україні з 2015 року діє мораторій на експорт лісу кругляку і про його зняття навіть не йдеться. Підтвердженням цього є те, що президент Петро Порошенко відмовився підписувати і заветував зміни у законопроекті №5495, яким накладався мораторій на експорт паливної деревини (тобто дров). По-друге, користувачами лісових угідь в Україні є не тільки підприємства Державного агентства лісових ресурсів, а й комунальні та військові підприємства. Тому у вагонах, які так хвилюють прикарпатців, найчастіше деревина українських райагролісів, що йде на Румунію, або білоруська сосна, що теж транзитом проходить через вузлову станцію Івано-Франківськ. Але з 1 січня 2017 року не вивозяться з України такі деревні породи, як ялина, ялиця у діловому вигляді.
Шокуючі аерозйомки, фото «лисих Карпат». Що це – гірка реальність, безгосподарність чи фейк?
Ми чітко розуміємо, в який складний час живемо та працюємо. Поруч з політичними змінами, вкрай необхідними є зміни в лісовому господарстві. Головне завдання лісівників і моє, як керівника, – налагодження тісної співпраці з органами влади, правоохоронними органами, і найголовніше – з громадськістю. Адже негатив, який супроводжує галузь, не дає можливості ефективно працювати, думати про лісівничі аспекти господарювання.
Щотижня у фейсбуці ми бачимо одні й ті ж фото «лисих» гір, але мало хто з читачів візьметься їх ідентифікувати. Часто ЗМІ та блогери розповсюджують фото Румунських Карпат, Словаччини, а саме Староботянської долини в Низьких Татрах, не забувають й про острови Індонезії. Залучають для ефективного поширення дезінформації зірок шоу-бізнесу.
Згадаймо, як у 2017 році співачка Руслана переконувала українців у незаконній рубці в Карпатах, обравши вражаючу локацію з вітровальною деревиною. Буревій, що пройшов у червні, пошкодив на Прикарпатті понад 600 гектарів лісу. Передбачити таку стихію і зменшити її збитки та масштаби практично неможливо. Мавр зробив свою справу, лісову галузь дискредитували.
Але лісівники – люди справи. Тому, відкинувши емоції, скажу мовою цифр. Площа лісового фонду Івано-Франківщини складає понад 600 тис.га, з них 468 тис.га (75%) надані в користування підприємствам системи Держлісагентства України (держлісгоспам). Запас у лісах наших підприємств складає 127 млн.куб.м. Щороку в лісах приростає 1829 тис.куб.м. При проведенні лісогосподарських заходів щороку заготовляється близько 900 тис. куб.м деревини. Тому, щоб зробити Карпати «лисими», при середніх щорічних суцільних вирубках на площі 2,3 тис.га, необхідно близько 100 років. І це при умові повної відсутності посадки лісових культур, якими щорічно займаються лісівники.
Крім цього, за останні два роки вперше з’явилась тенденція до зменшення обсягів заготівлі (в 2017 році заготовили на 33 тис.куб.м менше, ніж у 2016 році, а в 2018 році ще на 40 тис.куб.м). У порівнянні з 2016 роком на 1100 га зменшились площі суцільних вирубок. Вказані об’єми є мізерними, порівняно з повоєнними роками, коли в області рубали в 4 рази більше. Пройшло 70 років, а Карпати, мов ялинка, – вічнозелені.
Населення гірських районів звинувачує лісівників у знищенні доріг. Вдається до перекриття автошляхів. Хто відремонтує горянам дороги?
Кошти від заготівлі лісу йдуть у державний та місцеві бюджети. За минулий рік держлісгоспи Івано-Франківського ОУЛМГ сплатили до державного бюджету понад 172 млн гривень, у місцевий – 86 млн грн., а це податок з доходів фізичних осіб, рентна плата, інші платежі, а також єдиного соціального внеску майже 69 млн грн.
За ремонт місцевих автошляхів відповідають органи місцевого самоврядування. За кошти, які лісгоспи сплачують у місцеві бюджети можна ремонтувати дороги та мости.
Для наших підприємств є надважливим завданням – прокладання лісових доріг та мостів. Адже завдяки лісовим дорогам лісівники мають доступ до насаджень, що потребують ліквідації через ураження та осередки шкідників, до стиглих та перестійних деревостанів. Протягом 11 років лісогосподарські підприємства Івано-Франківщини збудували 470 км доріг, якими користуються мешканці віддалених сіл, мандрівники і звісно, лісівники.
Крім легальної заготівлі деревини існує ще одна проблема – браконьєрство. Як боретеся і хто винен?
Соціальний рівень мешканців краю, особливо гірських районів, залишається низьким. Якщо в 2016-му незаконними рубками лісу завдано шкоди на 11,4 мільйона гривень, торік ця цифра зменшилася наполовину. Це результат спільної роботи нашого управління та правоохоронних органів. Із зафіксованих державною лісовою охороною 540 випадків збитки відшкодовано на півмільйона гривень. Щодо решти триває розслідування.
Крім цього, в області працюють нелегальні пилорами, які ніхто не перевіряє. І саме через частку продукції, яка ними виготовляється з нелегальної деревини, область втрачає чималий ринок. Немає великої ефективності від великих штрафів. Ефективною є відповідальність громад за те, що робиться на їхній території.
Чи збережуться Карпати для нащадків?
Залишити слід після себе – святий обов’язок кожного з нас. Основне завдання лісівників – максимальне заліснення зрубів, покращення співвідношення між лісами природного, насіннєвого, штучного та порослевого походження. У 2018 році наші підприємства провели лісовідновні роботи на площі 2543 га. Це і посадка лісових культур–- 1120 га, природне поновлення (збереження самосіву і підросту у кількості достатній для відтворення природним шляхом) – 1423 га.
Посадковий матеріал вирощуємо у постійних і тимчасових розсадниках наших підприємств. Насіння збираємо з елітних насаджень – лісонасіннєвих ділянок та плантацій, плюсових дерев та деревостанів.
У 2018 р. наші підприємства заготовили 14 650 кг лісового насіння. Для забезпечення потреб лісовідновлення та лісорозведення вирощено близько 10 млн сіянців.
На базі Вигодського і Осмолодського лісгоспів створені сучасні центри з вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою, які на сьогодні ефективно працюють, забезпечуючи потреби підприємств. Ефективно працюють шишкосушарки та сховища насіння у селекційному центрі, що в Клубівцях.
Сьогодні стратегія лісогосподарювання переорієнтовується від «ресурсної» до «біосферної». Ліс сприймається не як джерело деревини, а як основний компонент біосфери. Тому пріоритетом у діяльності лісової галузі є ефективне використання корисних властивостей лісу.
Господарювання має бути ощадливим та безперервним з точки зору залишення постійного лісового середовища. Запровадження поступового переходу до раціонального поєднання вибіркових та поступових способів рубок, формування складної різновікової структури деревостанів має стати основною стратегією для гірських лісів Карпат. Ми чітко дотримуємось цих постулатів і впевнено йдемо до основної мети – застосування невиснажливих методів використання лісу.