Понеділок, 14 жовтня 2019

Місцезнаходження підприємства:

78400 Івано-Франківська обл.,
м.Надвірна, вул. Соборна 163
Тел./факс: 034 752 06 61
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. a

 

 

Надвірнянське л-во Надвірнянське лісництво. Площа 4170 .Лісничий Міщук Б.М.. с.Мирне Надвірнянський р-н.
Довбушанське лісництво Довбушанське лісництво.Лісничий Остап'юк В.Б. Площа 4171 г. . уч.Верхня Зелениця.с.Зелена.Надвірнянський р-н.
Пасічнянське лісництво Пасічнянське лісництво.Лісничий Мотрюк.І.М Площа 4811 г. вул.С.Галечко, 63, с.Пасічна.Надвірнянський р-н
Бухтівецьке лісництво. Бухтівецьке лісництво.Лісничий Онуфрак. В.Д .Площа 4289га. уч.Бухтівець. с.Пасічна. Надвірнянський р-н
Бистрицьке лісництво Бистрицьке лісництво. Площа 6629 г. Лісничий Герба І.І. уч.Центр. с.Бистриця. Надвірнянський р-н.
Довжинецьке лісництво Довжинецьке лісництво. Площа 5143 г. Лісничий Кузюк Б.Р. уч.Центр. с.Бистриця. Надвірнянський р-н
Зеленське лісництво Зеленське лісництво. Площа 4840 г. Лісничий Жолобчук В.М. уч.Черник, с.Зелена. Надвірнянський р-н
Максимецьке лісництво Максимецьке лісництво. Площа 5210 г. Лісничий Михайлюк О.В. уч. Максимець. с.Зелена Надвірнянський р-н.

Новини галузі

Лісівники підсумували господарсько-фінансову діяльність за перше півріччя 2019 року8е7дде7.jpg

В Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства під головуванням начальника Віктора Сахнюка відбулася колегія. У ній взяли участь головні спеціалісти управління та керівники лісогосподарських підприємств, що координуються обласним управлінням.

Найперше на колегії розглянули питання господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за І півріччя 2019 року.

Начальник відділу економіки, фінансів та бухгалтерського обліку Наталія Мельничук доповіла, що у І півріччі підприємства управління отримали чистого прибутку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на суму 409,5 млн грн., що значно більше у порівнянні з минулим періодом.

Загалом підприємства управління отримали у І півріччі 2019 року 10,4 млн грн. чистого прибутку. Даний прибуток направлено на розвиток матеріально-технічної бази підприємств: введено в експлуатацію та придбано основних засобів, зроблено капремонтів доріг на суму 10,4 млн грн (відповідно до фінпланів І півріччя 2019 року).

Рентабельність від усієї діяльності за пів року по управлінню склала 2,5 %.

По обласному управлінню на ведення лісового господарства направлено всього 166,5 млн грн. власних коштів. Фінансування на 1 га загальної площі земель, що перебувають у постійному користуванні за рахунок власних коштів по управлінню склало 365 грн.

Середньомісячна зарплата по обласному управлінню склала 9136 грн. і зросла порівняно з 1 півріччям 2018 року на 497 грн.

Середньоспискова чисельність штатних працівників за півріччя склала 2947 осіб.

До зведеного бюджету лісогосподарські підприємства управління за І півріччя 2019 р. сплатили 130,5 млн грн., що на 4,5 млн грн. більше І півріччя 2018 року.

Найбільшу суму податків в порівнянні з першим півріччям минулого року внесено ДП «Вигодський лісгосп», «Осмолодський лісгосп», «Брошнівський лісгосп» та «Болехівський лісгосп».

Підприємствами управління сплачено Єдиного соціального внеску за І півріччя 2019 року 34,5 млн грн., що на 3,0 млн грн. більше у порівнянні з І півріччям 2018 року.

Про виконання плану будівництва лісових автомобільних доріг підприємствами, що координуються Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства доповідав головний спеціаліст відділу лісових ресурсів Михайло Старчевський.

За підсумками, підприємства управління запланували у поточному році збудувати та капітально відремонтувати 30 км лісових автомобільних доріг. Станом на 2 серпня 2019 року збудовано 7,4 км земляного полотна та капітально відремонтовано 5,4 км.

Михайло Старчевський зазначив, що через поломки та брак коштів на запчастини, на деяких підприємствах виникла велика кількість простоїв техніки, призначеної для ремонту та будівництва доріг.

Про особливості лісокористування на підприємствах доповів начальник відділу лісового господарства Олександр Марченко, який зазначив, що станом на 1 липня 2019 р.від всіх видів рубок заготовлено 400 тис.м3. Рубки догляду пройдені на площі 2426 га, що складає 90% від плану. У тому числі рубками догляду в молодняках (освітлення та прочищення) станом на 1 липня 2019 року пройдено 797 га (85% від плану). У липні 2019 року було заплановано 300 га рубок догляду в молодняках, за період 01.07-01.08.2019 р. рубкою пройдено 300 га.

Лісовпорядкування в п’яти підприємствах (ДП «Болехівський лісгосп», «Брошнівський лісгосп», «Гринявський лісгосп», «Коломийський лісгосп», «Надвірнянський лісгосп») на стадії камеральних робіт. Решта лісгоспів почали польові роботи у 2019 році.

У зв'язку із збереженням високої пожежної небезпеки начальник відділу охорони, захисту лісу та мисливства Роман Поціхович звернув увагу керівників лісгоспів щодо постійного патрулювання лісових масивів з метою охорони лісів від пожеж. Наголосив також активізувати роботу рейдових бригад для посилення боротьби з незаконними рубками та обігом деревини.

З метою поліпшення господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств, будівництва доріг та стану лісовпорядкування колегія одноголосно ухвалила відповідні рішення.

 За матеріалами Прес-служби Івано-Франківського ОУЛМГ

Для збільшення чисельності мисливських тварин необхідно забезпечити два головні фактори: виконання біотехнічних заходів та боротьба із браконьєрством

Одним з головних показників рівня ведення мисливського господарства є чисельність та видовий склад мисливської фауни. На цьому було наголошено під час засідання виїзної колегії Держлісагентства, яка проходить на Кіровоградщині.

Начальник Управління мисливського господарства та полювання Держлісагентства Іван Шеремет повідомив, що у 2018 році в мисливських угіддях України чисельність копитних мисливських тварин збільшилась, у порівнянні з 2017 роком, на 1,8 тис. голів і становить 217,1 тис. голів.; хутрових звірів збільшилась на 223,2 тис. голів і становить 1716,6 тис. голів.; пернатої дичини збільшилась на 392,1 тис. голів і становить 9936,1 тис. голів.

Він також зазначив, що затвердженим лімітом у минулому сезоні було дозволено добування копитних тварин у кількості 19580 голів. Фактично було добуто 12962 голів, що становить 66%. По оленю європейському відсоток добування становить 53%, козулі 74%, кабану 50%, оленю плямистому 54%.

«Порівнюючи наші дані з чисельності та добування копитних з країнами Європи, можемо лише констатувати, що ми маємо великі потенційні можливості. Щоб вони стали реальністю необхідно цілеспрямовано і наполегливо працювати в цьому напрямку не один десяток років. Наприклад щорічно в Словаччині тільки оленів благородних добувається близько 20 тис. голів. Високі показники з мисливського господарства мають наші найближчі сусіди на Заході – Польща, Чехія, Угорщина. Головний чинник їхніх успіхів у тому, що кожне конкретне мисливське господарство, як правило площа якого є від 3 до 7 тис. гектар, мають дбайливого господаря», - підкреслив Іван Шеремет.

Начальник Управління наголосив, що для збільшення чисельності мисливських тварин необхідно забезпечити два головні фактори: виконання біотехнічних заходів та боротьба із браконьєрством і хижаками (вовки, лисиці, бродячі собаки і таке інше). Для втілення в життя цих заходів потрібні кошти.

«Загальні витрати на ведення мисливського господарства в цілому по Україні за 2018 рік становили 360,2 млн гривень. Надходження від ведення мисливського господарства становить 228,3 млн грн або 63% до загальних витрат. Більш досконалим показником фінансування мисливського господарства є витрати на 1 тис. гектарів. Цей показник по країні становить за минулий рік 9300 грн, в організаціях УТМР – 4689 грн, Держлісагентстві – 19436 грн, у інших користувачів – 16395 гривень», - поінформував він.

Окрім того, Іван Шеремет звернув увагу на те, що однією з найбільш болючих проблем, яка стоїть перед мисливським господарством України, є браконьєрство. «Зниження життєвого рівня переважної більшості населення країни привело до зростання випадків незаконного добування мисливських тварин. У 2018 році на порушників правил полювання складено 3688 протоколів, до адміністративної відповідальності притягнуто 3654 порушників правил полювання, з них стягнуто 765 тис. грн штрафів та відшкодовано завданих збитків у сумі 376 тис. гривень», - повідомив начальник Управління.

Довідка

Площа наданих в користування мисливських угідь в Україні становить 38,3 млн гектар, із них організаціям УТМР надано – 23,6 млн гектар або 61,6%, підприємствам Держлісагентства надано – 4 млн гектар (10,4%), іншим користувачам – 10,7 млн гектар або (28,0%).

В Україні зареєстровано більше 750 тисяч мисливців, у 2018 році посвідчення мисливця отримали майже 16 тис. осіб, а контрольні картки 254 тисяч, тобто така кількість мисливців брала участь у полюванні в минулому році. У мисливському господарстві країни зайнято 6260 працівників, із них 4831 це штатні єгері і 485 мисливствознавці. У системі Держлісагентства працює 782 працівника, з них 180 мисливствознавці та 556 штатних єгеря. Площа мисливських угідь, яка обслуговується одним єгерем в середньому становить 8 тис. гектар, в системі Держлісагентства – 6,5 тис. гектар, УТМР – 9,2 тис. гектар, в інших користувачів – 6,5 тис. гектар.

Прес-служба Держлісагентства

 
 

31 травня 2017 року Руслан Осташук був призначений начальником Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. З нагоди другої річниці перебування на посаді «Галицький кореспондент» вирішив поставити декілька незручних запитань головному лісівнику Прикарпаття, які цікавлять чи не кожного краянина.

З року в рік та ледь не щодня ми бачимо фото вагонів завантажених деревиною. Чий ліс і куди їде?

Прикарпаття – одна з найлісистіших областей України, тому не дивно, що прикарпатці пильно стежать за роботою лісової галузі, вболівають за збереження Карпат. Але іноді вони навіть не підозрюють, що їхньою пильністю можуть маніпулювати. Це стосується і вагонів з деревиною, посухи, повеней у Києві, Франції та Німеччнні. Це невдалий жарт, який не дає нормально працювати лісівникам і всій галузі. Тому, якщо серйозно, то вкотре наголошую та повторююся. По-перше, в Україні з 2015 року діє мораторій на експорт лісу кругляку і про його зняття навіть не йдеться. Підтвердженням цього є те, що президент Петро Порошенко відмовився підписувати і заветував зміни у законопроекті №5495, яким накладався мораторій на експорт паливної деревини (тобто дров). По-друге, користувачами лісових угідь в Україні є не тільки підприємства Державного агентства лісових ресурсів, а й комунальні та військові підприємства. Тому у вагонах, які так хвилюють прикарпатців, найчастіше деревина українських райагролісів, що йде на Румунію, або білоруська сосна, що теж транзитом проходить через вузлову станцію Івано-Франківськ. Але з 1 січня 2017 року не вивозяться з України такі деревні породи, як ялина, ялиця у діловому вигляді.

Шокуючі аерозйомки, фото «лисих Карпат». Що це – гірка реальність, безгосподарність чи фейк?

Ми чітко розуміємо, в який складний час живемо та працюємо. Поруч з політичними змінами, вкрай необхідними є зміни в лісовому господарстві. Головне завдання лісівників і моє, як керівника, – налагодження тісної співпраці з органами влади, правоохоронними органами, і найголовніше – з громадськістю. Адже негатив, який супроводжує галузь, не дає можливості ефективно працювати, думати про лісівничі аспекти господарювання.

Щотижня у фейсбуці ми бачимо одні й ті ж фото «лисих» гір, але мало хто з читачів візьметься їх ідентифікувати. Часто ЗМІ та блогери розповсюджують фото Румунських Карпат, Словаччини, а саме Староботянської долини в Низьких Татрах, не забувають й про острови Індонезії. Залучають для ефективного поширення дезінформації зірок шоу-бізнесу.

Згадаймо, як у 2017 році співачка Руслана переконувала українців у незаконній рубці в Карпатах, обравши вражаючу локацію з вітровальною деревиною. Буревій, що пройшов у червні, пошкодив на Прикарпатті понад 600 гектарів лісу. Передбачити таку стихію і зменшити її збитки та масштаби практично неможливо. Мавр зробив свою справу, лісову галузь дискредитували.

Але лісівники – люди справи. Тому, відкинувши емоції, скажу мовою цифр. Площа лісового фонду Івано-Франківщини складає понад 600 тис.га, з них 468 тис.га (75%) надані в користування підприємствам системи Держлісагентства України (держлісгоспам). Запас у лісах наших підприємств складає 127 млн.куб.м. Щороку в лісах приростає 1829 тис.куб.м. При проведенні лісогосподарських заходів щороку заготовляється близько 900 тис. куб.м деревини. Тому, щоб зробити Карпати «лисими», при середніх щорічних суцільних вирубках на площі 2,3 тис.га, необхідно близько 100 років. І це при умові повної відсутності посадки лісових культур, якими щорічно займаються лісівники.

Крім цього, за останні два роки вперше з’явилась тенденція до зменшення обсягів заготівлі (в 2017 році заготовили на 33 тис.куб.м менше, ніж у 2016 році, а в 2018 році ще на 40 тис.куб.м). У порівнянні з 2016 роком на 1100 га зменшились площі суцільних вирубок. Вказані об’єми є мізерними, порівняно з повоєнними роками, коли в області рубали в 4 рази більше. Пройшло 70 років, а Карпати, мов ялинка, – вічнозелені.

Населення гірських районів звинувачує лісівників у знищенні доріг. Вдається до перекриття автошляхів. Хто відремонтує горянам дороги?

Кошти від заготівлі лісу йдуть у державний та місцеві бюджети. За минулий рік держлісгоспи Івано-Франківського ОУЛМГ сплатили до державного бюджету понад 172 млн гривень, у місцевий – 86 млн грн., а це податок з доходів фізичних осіб, рентна плата, інші платежі, а також єдиного соціального внеску майже 69 млн грн.

За ремонт місцевих автошляхів відповідають органи місцевого самоврядування. За кошти, які лісгоспи сплачують у місцеві бюджети можна ремонтувати дороги та мости.

Для наших підприємств є надважливим завданням – прокладання лісових доріг та мостів. Адже завдяки лісовим дорогам лісівники мають доступ до насаджень, що потребують ліквідації через ураження та осередки шкідників, до стиглих та перестійних деревостанів. Протягом 11 років лісогосподарські підприємства Івано-Франківщини збудували 470 км доріг, якими користуються мешканці віддалених сіл, мандрівники і звісно, лісівники.

Крім легальної заготівлі деревини існує ще одна проблема – браконьєрство. Як боретеся і хто винен?

Соціальний рівень мешканців краю, особливо гірських районів, залишається низьким. Якщо в 2016-му незаконними рубками лісу завдано шкоди на 11,4 мільйона гривень, торік ця цифра зменшилася наполовину. Це результат спільної роботи нашого управління та правоохоронних органів. Із зафіксованих державною лісовою охороною 540 випадків збитки відшкодовано на півмільйона гривень. Щодо решти триває розслідування.

Крім цього, в області працюють нелегальні пилорами, які ніхто не перевіряє. І саме через частку продукції, яка ними виготовляється з нелегальної деревини, область втрачає чималий ринок. Немає великої ефективності від великих штрафів. Ефективною є відповідальність громад за те, що робиться на їхній території.

Чи збережуться Карпати для нащадків?

Залишити слід після себе – святий обов’язок кожного з нас. Основне завдання лісівників – максимальне заліснення зрубів, покращення співвідношення між лісами природного, насіннєвого, штучного та порослевого походження. У 2018 році наші підприємства провели лісовідновні роботи на площі 2543 га. Це і посадка лісових культур–- 1120 га, природне поновлення (збереження самосіву і підросту у кількості достатній для відтворення природним шляхом) – 1423 га.

Посадковий матеріал вирощуємо у постійних і тимчасових розсадниках наших підприємств. Насіння збираємо з елітних насаджень – лісонасіннєвих ділянок та плантацій, плюсових дерев та деревостанів.

У 2018 р. наші підприємства заготовили 14 650 кг лісового насіння. Для забезпечення потреб лісовідновлення та лісорозведення вирощено близько 10 млн сіянців.

На базі Вигодського і Осмолодського лісгоспів створені сучасні центри з вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою, які на сьогодні ефективно працюють, забезпечуючи потреби підприємств. Ефективно працюють шишкосушарки та сховища насіння у селекційному центрі, що в Клубівцях.

Сьогодні стратегія лісогосподарювання переорієнтовується від «ресурсної» до «біосферної». Ліс сприймається не як джерело деревини, а як основний компонент біосфери. Тому пріоритетом у діяльності лісової галузі є ефективне використання корисних властивостей лісу.

Господарювання має бути ощадливим та безперервним з точки зору залишення постійного лісового середовища. Запровадження поступового переходу до раціонального поєднання вибіркових та поступових способів рубок, формування складної різновікової структури деревостанів має стати основною стратегією для гірських лісів Карпат. Ми чітко дотримуємось цих постулатів і впевнено йдемо до основної мети – застосування невиснажливих методів використання лісу.

 
 

17 травня 2019 року Президент України підписав Указ №270/2019 «Про відзначення державними нагородами України».

Відповідно до Указу начальникові Івано-Франківського управління лісового та мисливського господарства Руслану Осташуку

присвоєно почесне звання «Заслужений лісівник України».

Ostashuk-400x600.jpg

За матеріалами прес-служби Івано-Франківського обласного управління

лісового та мисливського господарства.

У лісах Держлісагентства створено понад 3 тис. територій та об'єктів ПЗФ, - Володимир Бондар

На сьогодні, лісів, що належать до сфери управління Держлісагентства*, уже заповідано 16,6%. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна. Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час публічного звіту в Укрінформ.

«Заповідні ліси Держлісагентства займають третину (33%) природно-заповідного фонду держави, при лісистості території України – 15,9%. В Україні уже на 46,9% вкритих лісовою рослинністю земель заборонені рубки головного користування», - зазначив він.

Володимир Бондар поінформував, що у лісах Держлісагентства створено понад 3 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 1,2 млн. га.

«Окрім того, Держлісагентство за останні роки погодило проекти Указів Президента України про створення, в тому числі за рахунок лісів Держлісагентства, національних природних парків - «Кам’янська Січ», «Нобельський», «Бойківщина», «Кремінські ліси» загальною площею 32,4 тисячі гектар, а також проекти Указів Президента України про зміну меж (розширення) національних природних парків - «Олешківські піски», «Дністровський каньйон», Ужанського національного природного парку, нацпарку «Синевир»», - підкреслив заступник Голови Держлісагентства.

За його словами, на сьогодні лісові території є основним джерелом збільшення природно-заповідного фонду держави.

97897

* Загальна площа лісових ділянок, що належить до лісового фонду України, становить 10,4 млн га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю 9,6 млн га. Із них 7,6 млн га (73%) входять до сфери управління Держлісагентства.

Дочірні категорії