Понеділок, 22 жовтня 2018

Місцезнаходження підприємства:

78400 Івано-Франківська обл.,
м.Надвірна, вул. Соборна 163
Тел./факс: 034 752 06 61
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. a

 

 

ДЕРЖАВНИЙ ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК «ВИСОКОГІРНИЙ»

     ПЛАН ЛІСОНАСАДЖЕНЬ

     ДЕРЖАВНОГО ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ «ВИСОКОГІРНИЙ» БИСТРИЦЬКОГО ЛІСНИЦТВА ДП «НАДВІРНЯНСЬКИЙ ЛІСГОСП» ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЛІСОВПОРЯДКУВАННЯ 1996 РОКУ

Untitled.FR12.jpg

 

Адреси та телефон:

вул. Соборна, 163, м. Надвірна Івано-Франківської області, 78014. тел./факс: (03475) 2-06-61. http://www.nlg.org.ua, e-mail, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

 

ВСТУП

       Культивуванням чужоземних рослин або інтродукцією людство займається з давніх-давен, спочатку для одержання харчової і лікарської продукції, а згодом - і для промислового вирощування деревини та застосування рослин в архітектурних композиціях. Як стверджують наукові дослідження (Гурский, 1957; Щепотьєв, Павленко, 1975; Лапин, Калуцкий, 1979; Холявко, 1981; Крюссман, 1986 та ін.), деревні інтродуценти у створених з них лісових культурах часто значно переважають по швидкості росту і продуктивності аборигенні види, іноді, навіть, в 1,5-2 рази. Така їх властивість є великим резервом для збільшення лісових ресурсів України, яка на сьогодні вважається лісодефіцитною державою. З метою встановлення екологічного діапазону культивування кожного інтродуцента створюються науково-дослідні об’єкти в різних кліматичних і лісорослинних умовах.

     Одним з таких об’єктів є державний дендрологічний парк «Високогірний» площею 124,0 га, який закладений на основі розпорядження Управління лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості Львівського раднаргоспу від 14 серпня 1963 року в держлісфонді Бистрицького лісництва державного підприємства «Надвірнянське лісове господарство» в діапазоні висот від 900 до 1300 м н.р.м. Це надзвичайно цінний об’єкт не тільки тим, що у верхньому лісовому поясі Українських Карпат інтродукційні роботи в такому широкому масштабі проводяться вперше, але і тим, що лісоутворюючі породи проходять тут апробацію на популяційному рівні, тобто в оптимально сформованих ценотичних угрупованнях. Як підтверджують наукові дослідження, в популяціях в порівнянні з одиничними посадками в процесі акліматизації діапазон мінливості у рослин є набагато ширшим, тому ймовірність виникнення цінних адаптаційних властивостей виду та закріплення їх у потомстві є набагато більшою. Крім популяційних угруповань, частина видів проходить випробування у систематичних угрупованнях, у висотно-інтродукційних культурах, в географічних культурах, в ландшафтних ділянках та в угрупуваннях плодовоягідних культур.

    Протягом перших 20 років інтродукційні роботи в дендропарку проводилися без відповідного на це проекту, тому тут допущено ряд помилок, в результаті яких 124 види випали з колекції. Перший проект розробив протягом 1977-1983 рр. інженер лісових культур Надвірнянського лісокомбінату Т. М. Олексів, прорецензували зав. лабораторією лісівництва Карпатського філіалу УкрНДІЛГ, старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук К. К. Смаглюк і зав. відділом дендрології Ботанічного саду Львівського державного університету, кандидат біологічних наук Р. В. Кармазін та затвердила Президія Івано-Франківського обласного правління науково-технічного товариства лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості (додаток 2). Проект передбачав випробувати 897 видів, гібридів і форм дерев, кущів помірного клімату Землі, а також із 33 аборигенних порід створити для порівняння експозиції природної флори.

      За 50-річний період мобілізовано для апробації 424 види, гібриди і форми дерев і кущів і набуто певного досвіду у вирощуванні їх в умовах високогір’я Українських Карпат. Проте частина видів виявилися недостатньо зимостійкими в умовах дендропарку, а кущові види пригнічуються самосівом аборигенних порід і потребують значних коштів для проведення частих рубок самосіву аборигенних порід. Крім цього, за 30-річний період після першого проекту проведено ряд нових наукових досліджень в галузі інтродукції. Тому виникла необхідність у поновленні асортименту видів і розробці нового проекту дендропарку.

Загальні відомості про Державний дендрологічний парк «Високогірний»

   Державний дендрологічний парк «Високогірний» знаходиться в кв.62 Бистрицького лісництва ДП «Надвірнянський лісгосп» Івано-Франківського ОУЛМГ. Відстань від дендропарку до контори лісництва 6 км.

Контора лісництва в с. Бистриця Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Зовнішні межі дендропарку, місце розміщення показані на карті-схемі.

Організація та використання території в минулому.

   В кінці 50-років минулого століття після періоду надмірного вирубування карпатських лісів в повоєнний час настав період природоохоронного піднесення. Особливо це стало відчутним після проведення в 1957 р. у Львові регіональної наради з питань охорони природи в Західних областях України, на якій було прийнято цілий ряд заходів по виділенню і створенню нових природоохоронних об’єктів.

    14 серпня 1963 р. керівники Управління лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості, колишньої Ради народного господарства Львівського економічного району, П.П. Шмагун і П.А. Трибун видали розпорядження за № 38-11-16/335 керуючому трестом «Прикарпатліс» Г.В. Гаврищуку, в якому сказано: «З метою збагачення дендрофлори Івано-Франківської області та випробування в наших умовах різноманітних деревних і чагарникових порід світу, які підвищили б продуктивність і цінність лісів області, управління вважає за необхідне створити в державних лісах Івано-Франківської області два великих дендрарії по 50-70 га кожний. Один з дендраріїв – високо гірський, необхідно створити у високогірній частині Надвірнянського лісокомбінату на висоті 900-1500 м. над рівнем моря, а другий - в лісостеповій частині області в кварталі №35 Тлумацького лісництва Івано-Франківського лісокомбінату...».

    28 вересня 1963 р. комісією в складі начальника відділу лісового господарства Івано-Франківського обласного управління лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості П.А. Трибуна, заступника директора по лісовому господарству Надвірнянського лісокомбінату Ю.В. Юркевича та лісничого Бистрицького лісництва В.С Краузе було підібрано для «високогірного дендрарію» ділянку площею 91,8 га. Ділянка знаходилась в п’яти кварталах Бистрицького лісництва Надвірнянського лісокомбінату на гірських схилах вододільного хребта Таупишірка між річками Рафайловець і Салатрук на висотах від 900 до 1300 м н. р. м.

     Лісовпорядкуванням 1968 р. територія була інструментально обмірена і виділена в окремий квартал, його площа збільшилася до 107 га, а під час чергового лісовпорядкування 1988 р. за рахунок повторного уточнення меж площа стала дорівнювати 124,0 га. Постановою Ради Міністрів УРСР №311 від 22 липня 1983 р. дендрарій затверджено пам’яткою природи загальнодержавного значення і присвоєно назву «Державний дендрологічний парк «Високогірний»».

     Протягом 1963-1966 рр. Івано-Франківське обласне управління лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості (П.П. Шмагун, П.А. Трибун) організувало заготівлю і одержання насіння інтродуцентів від лісових підприємств та організацій колишнього СРСР і ботанічних садів, а Надвірнянський лісокомбінат (Ю.В. Юркевич, З.М. Козакевич, Є.Д. Анін, Д.В. Гордійчук) - вирощування садовинного матеріалу. Бистрицьким лісництвом (В.С. Краузе, І.М. Жупник) проведено розчистку площі від вітровалів, гнилої деревини, гілля і сучків та влаштовано через кожні 50-100 м горизонтальні стежки і вертикальні серпантини, які поділили територію на окремі секції. За період з 1967 по 1972 рр. територія була доочищена, а стежки для зручності обслуговування і застосування техніки розширено до 3-4 м, прокладено також нові дороги і нові стежки. Таким чином, поділ території на секції до 1972 р. в основному був завершений. Також були намічені природні угруповання аборигенних порід, чим розпочато формування експозиції природної флори. (Т.М. Олексів)

     Із відведеної під дендропарк території 64,8% складали лісосіки після вітровалів 1957 і 1964 років. До складу дендропарку ввійшли також не зімкнуті лісові культури (25,7 га), середньовікові смерекові насадження (12,6 га) і полонина “Явірчик” (5,4 га).

    Перші посадки інтродуцентів розпочато весною 1967 року. Види розміщували по території однопородними групами, враховуючи їх екологічні вимоги, мікроклімат і родючість кожної окремої секції.

    Освоєння території дендропарку нарощувалося з року в рік. Якщо в 1967 році висаджено 66 видів дерев і чагарників, то вже через п’ять років кількість їх збільшилася до 277, а за тридцять - до 424 видів і форм. Окрім цього, для порівняння висаджено 10 видів аборигенних порід. У верхній частині дендропарку, на площі 14,8 закладено географічні культури кедрових сосен. Висаджено 33 кліматипи сосни кедрової сибірської, 6 - сосни кедрової корейської, 10 - кедрового стелюха і 3 - сосни кедрової європейської. В 1978 році висаджено 3 га географічних культур смереки звичайної із шести партій різного географічного походження. В 1984 і 1986 роках закладено висотно-інтродукційні культури із 15-ти інтродукованих і 3-х аборигенних лісоутворювачів. В 1971 році на полонині “Явірчик” засіяно плантацію цінної лікарської рослини Карпат - тирличу жовтого, який занесено до Червоної книги України.

     Дендропарк знаходиться в прохолодній термічній зоні. Його територія розміщена в двох лісорослинних поясах: буково-ялицево-смерекрекових    і чисто смерекових лісах. Перважають бурі гірсько-лісові скелетні і поверхнево-кам’янисті суглинки на елювії-делювії ямненського пісковика або карпатського флішу. Найпоширенішими типами лісу є волога карпатська смереково-ялицева субучина (47,4% від площі дендрарію), чистий високогірський суялинник (17,4%), буково-ялицевий суялинник (16,4%) і буково-ялицевий ялинник (10,8%). Верхня частина дендропарку межує з Тавпишірським державним ботанічним заказником, ліси якого складаються із  смеречників з домішкою сосни кедрової європейської і заростів гірської сосни з домішкою вільхи зеленої.

     Керівництво по закладці дендропарку здійснював заступник директора Надвірнянського лісокомбінату Ю.В. Юркевич, консультації надавали наукові працівники Карпатського філіалу УкрНДІЛГА і Львівського ботанічного саду К.К. Смаглюк та Р.В. Кармазін. Активну участь також приймали працівники об’єднання «Прикарпатліс» Ю.В. Заціха, Б.Д. Домажирський і Г.С. Ткачук та Надвірнянського лісокомбінату М.И. Сиваник, Я.І. Дутчин, З.М. Козакевич і В.О. Обець.

Лісничими Бистрицького лісництва працювали: до 1965 р. - В.С. Краузе, з 1965 по 1966 рр. - І.М. Жупник, з 1967 по 1972 рр. - Т.М. Олексів, з 1973 по 1984 рр. - В.П. Дирда, з 1985 по 1997 рр. - Я.І. Голинський, з 1998 по 2007 рр. - Я.О. Яремчук і з 2007 по теперішній час - В.І. Яремчук; інженерами: з 1968 по 1973 рр. - Г.М. Бойко, з 1974 по 1977 рр. - С.Ф. Богуславець, з 1978 по 1984 рр. - О.В. Гунда, з 1985 по 1987 рр. - Р.Я. Дутчин і з 1985 по 2006 рр. - В.І. Питлюк;із 2006 р. по теперішній час Ю.Д.Яремчук, майстрами: з 1967 по 1973 рр. - В.Ю. Яремчук, з 1974 по 1977 рр. - М.І. Дирда, з 1978 по 1984 рр. - В.В. Бахмат, з 1985 по 1997 рр. - М.Д. Клюшта і з 2015 по теперішній час - I.М. Яремчук.

   На протязі вегетаційного періоду за інтродукованими породами проводяться вибіркові фенологічні спостереження, визначаються їх зимостійкість, стійкість до шкідників і хвороб, встановлюються параметри їх росту і визначається перспективність застосування у народному господарстві.

    На основі узагальнень попередніх даних, найбільш перспективними лісоутворювачами виявилися: дугласія тисолиста і сіра; модрини європейська японська, п’ять гібридів між ними і Сукачова; ялиця бальзамічна, Віча, кавказька, сахалінська і Фразера; сосни жовта, кедрові корейська і сибірська, погребальна, румелійська і скручена; ялини Алькока, канадська, сербська і східна; кедровий стелюх; берези біла китайська, жовта, карельська, темнокора, тополелиста і японська; бук східний; вільха чагарникова; дуб північний і клен гостролистий. Ялиця бальзамічна пройшла державне сортовипробування і їй присвоєно назву “Надвірнянська”.

   Пригідні для озеленення міст і сіл кипарисовик горохоподібний і його форми - дрібнопірчаста, золотиста і срібляста; сосна Веймутова; тиси далекосхідний і ягідний; туя західна і її форми - верескоподібна, золотиста, кінчиково-золотиста, колоновидна та куляста; ялини звичайна форма гадюча, канадська форма конусовидна і колюча форма срібляста; ялиці аризонська і одноколірна; барбариси звичайний форма пурпуровидна і Тунберга; бук лісовий форма темнопурпуроволиста; вейгела квітуча; горобинник горобинолистий; деревозгубник круглолистий; дерени білий, відприсковий і кров’яний; кизильники самшитолистий і чорноплідний, клен прирічний; пухироплідник калинолистий; рододендрон східнокарпатський; самшит вічнозелений; сніжноягідник білий; спіреї Бумальда, верболиста, Дугласа, Саржента, Фрича і японська; форзиція європейська; черемхи пізня та Маака.

    З плодових та лікарських рослин заслуговують на увагу алича, аралія маньчжурська, аронія чорно­плідна, барбариси - амурський, етненський, звичай­ний, канадський, коротко-ніжковий, монетоподібний, остистий і Фердінанда, глоди - жовтий, звичай­ний і м’якуватий, калина звичайна, порічки чорні і шипшина зморшкувата.

    Дендропарк “Високогірний” має велике науково-практичне значення. Вже з перших років його засну­вання перспективні види впроваджувалися у виробництво. В одному тільки Надвірнянському держлісгоспі площа лісових культур з дугласії, модрини європейської і японської, сосни веймутової, кедрових корейської і сибірської, дуба північного та інших інтродуцентів становить на даний час більше 600 га. Створено більше 20 га плодово-ягідних та лікарських плантацій. В держлісгоспі створена лісонасіннсва база із швидкоростучих і цінних інтродуцентів на площі 31 га.

  Дендропарк є місцем навчання студентів і учнів, проведення науково-технічних конференцій і семінарів, місцем відпочинку і проходження туристичних маршрутів. Про дендрарій опубліко­вано більше 20 наукових і публіцистичних праць. “Лісова лабораторія в Горганах” подарує ще не один десяток перспективних лісоутворювачів, цінних лікарських, плодових і декоративних рослин.

  Особливий вклад в організацію і створення дендрарію внесли відомі лісівники Прикарпаття: Шмагун П.П., Трибун П.А., Смаглюк К.К., Юркевич Ю.В.

 ДП "Надвірнянський лісгосп"